Скандальний броварський ексдепутат і бізнесмен Сергій Шапран, якого відправили в СІЗО у справі про привласнення активів на 1 млрд грн у змові з ексвласником підсанкційної імперії “Юнігран” росіянином Ігорем Наумцем, може вийти з-під варти під сміховинну заставу в 5 млн грн за рішенням одіозної трійці суддів апеляційного суду. Таке пом’якшення запобіжного заходу не лише ставить під загрозу справедливе завершення справи самого Шапрана, а й може стати небезпечним прецедентом.
Рішення ухвалили на засіданні Київського апеляційного суду 15 вересня, повідомили джерела OBOZ.UA. Розмір застави Шапрану визначили в 5 млн грн – було 100,2 млн грн, тобто суму зменшили у 20 разів. Наразі невідомо, чи внесено цю заставу.
Поки справа Шапрана затягується, мільярдні активи “Юніграну” не працюють на Україну, держава нічого не отримує від цього підсанкційного майна. Також звертаємо увагу, що сума застави абсолютно не відповідає масштабам справи:
- застава з самого початку була в 10 разів менша, ніж вартість вкрадених активів;
- після зменшення підозрюваний може внести в 200 разів менше, або лише 0,5% від суми вкраденого, і вийти на свободу.
Колегію на останньому засіданні, згідно з даними суду, сформували вже добре знайомі громадськості (і, ймовірно, Шапрану теж) одіозні судді Тетяна Кагановська, Валерій Лашевич та Іван Рибак. Їх уже викривали на підозрілому сприянні броварському ділку.
Зокрема, саме ця трійця ще 3 лютого 2025 року зняла арешт з активів “Юніграну”. Той самий склад суддівської колегії затягував процеси, на яких мали бути ухвалені важливі для захисту інтересів держави рішення у справі все того ж таки “Юніграну”. Тобто неупередженість їхнього ж рішення про зменшення застави викликає серйозні сумніви.
Крім того, підозріло вдале для Шапрана рішення суду може стати прецедентом: вкрасти мільярди, а потім вийти із СІЗО за 0,5% від суми викраденого – зручний та дуже привабливий шлях для багатьох інших ділків, які бажають уникнути покарання. Особливо коли судді охоче йдуть на співпрацю з фігурантами справ.
Справа Шапрана: що передувало
Шапран був затриманий і взятий під варту в червні 2025 року. Він фігурує в низці розслідувань, але в СІЗО його відправили в межах кримінального провадження № 42022000000000455 .
Воно стосується активів “Юніграну”, які Шапран і його партнер Володимир Осіпов (ексдепутат Одеської облради від “Опоблоку”) привласнили за давно відомою ЗМІ схемою – за допомогою перереєстрації активів Наумця на підконтрольні компанії.
21 червня поліцейські оголосили 19 підозр фігурантам, включно із самими Шапраном і Наумцем. Стверджувалося, що підозри оголошено всім учасникам схеми – від організаторів до виконавців. Серед них – керівники підприємств, бухгалтери, нотаріуси та “інші особи, які брали участь у схемі переоформлення активів, незважаючи на дію санкцій”.
Спочатку громадянин РФ Ігор Наумець створив в Україні групу компаній “Юнігран” (у складі ТОВ “Юнігран”, ТОВ “Юнігран Сервіс”, ТОВ “Будіндустрія-Сервіс ЛТД”, АТ “Малинський каменедробильний завод”, АТ “Коростенський кар’єр”, ПрАТ “Пинязевицький кар’єр” та інших підприємств). Діяльність цих компаній в умовах повномасштабної російської агресії створювала безпеку українській державності, і 12.05.2023 р. Указом президента №279/2023 було запроваджено санкції РНБО у вигляді блокування активів “Юніграну” та його бенефіціарних власників.
Ситуацією 2023 року вирішили скористатися Шапран і Осіпов. Їхньою метою стало привласнення активів, які мала отримати держава. Наумець, за версією слідства, теж мав залишитися в плюсі.
Свій план ділки почали приводити в дію зі зняття арештів. Після їх скасування, ймовірно, із залученням “потрібних” суддів, для ділків відкрився шлях до виведення заблокованих активів з-під санкцій. У підсумку майно групи компаній “Юнігран”, виведене на підконтрольні компанії, фактично перекочувало у власність Шапрана.
З кінця 2024 року кримінальне провадження про заволодіння “Юніграном” отримало хід. Було накладено арешти на майно та корпоративні права ТОВ “Юні Люкс”, “Юні Сервіс”, “Юні Стоун Плент”, “Коростенська видобувна компанія”, “Малинська видобувна компанія”. Тобто саме тих компаній, на які Шапран і Осіпов вивели підсанкційні активи “Юніграну”. Також було заарештовано ТОВ “Будіндустрія-Сервіс ЛТД”.
Заарештовані корпоративні права та майно передано в управління АРМА. Проте проблему це не вирішило: частина активів продовжила роботу, незважаючи на арешти. Ба більше, Шапран, коли його затримали, їхав за кордон на машині, яка також перебуває під арештом. Це викликало серйозні питання до ефективності роботи АРМА.
Наприкінці травня 2025 року Мін’юст офіційно повернув державі захоплене майно підсанкційного “Юніграну”. Відомство скасувало незаконний продаж і анулювало реєстраційні процедури з передачі нерухомих активів ТОВ “Юнігран” і ТОВ “Юнігран-Сервіс”. Однак повноцінної націоналізації майна так і не відбулося.
Як повідомляв OBOZ.UA, раніше правоохоронці вилучили техніку ТОВ “Будіндустрія-Сервіс ЛТД” – компанії, яка з “Юніграну” перейшла під контроль Шапрана. Фірма, незважаючи на санкції і навіть взяття Шапрана під варту, до останнього незаконно видобувала пісок у Пухівці Київської області.
Джерело: OBOZ.UA
