Сирени мовчать навіть під час атак: у Росії панічно бояться вимовити слова "війна", - NYT

Росіяни дедалі частіше стикаються з тим, що влада приховує реальні масштаби наслідків війни – від дефіциту палива до дронових атак на Москву, пише The New York Times.

Йдеться про те, що у Росії війну офіційно й досі називають "спеціальною військовою операцією", хоча мова про найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни. Чиновники пояснюють дефіцит пального "позаплановим ремонтом на НПЗ", не уточнюючи, що причиною стали українські дронові удари по нафтопереробних заводах.

За наявними даними, Путін кілька днів не коментував масштабну атаку дронів по Москві 18 червня, коли Україна задіяла майже 200 безпілотників. Мовчав він і тоді, коли українська сторона пообіцяла перетворити окупований Крим на "острів", методично вражаючи його дронами та ракетами.

Коли Путін нарешті виступив, він звинуватив у атаках Захід.

"Ці безпілотники, удари по цивільній інфраструктурі – для чого вони? Щоб дестабілізувати суспільство, створити невизначеність у діях російських збройних сил", – заявив він.

При цьому, на той момент дефіцит пального вже фіксували щонайменше у 56 регіонах країни, за даними видання Mediazona.

Лише в неділю Путін публічно визнав проблеми з пальним, заявивши про необхідність "системних заходів, які відповідають масштабу нинішніх викликів". За його словами, спеціальна робоча група цілодобово працює над забезпеченням постачання, особливо для аграрного сектору.

Попри це, на думку авторів, Путін публічно так і не доручив підготувати бомбосховища чи системи раннього оповіщення на випадок нових атак. У підмосковних Котельниках і Любертцях, які постраждали від дронів у середині червня, місцева влада відмовилася розкривати розташування укриттів та використовувати сирени, пояснивши це тим, що країна формально не перебуває у стані війни. Таку інформацію обіцяють оприлюднити лише "у період мобілізації та воєнного часу".

Голова Башкортостану, регіону з населенням чотири мільйони людей, де Україна атакувала нафтопереробні підприємства, заявив, що влада свідомо не завжди вмикає сирени, аби "не стресувати людей" – і навіть згадав про зростання споживання антидепресантів у Росії. А після удару дрона в Ярославській області наприкінці березня, що забрав життя дитини й поранив трьох дорослих, місцева газета повідомила: систему сповіщення не вмикали, "щоб уникнути паніки та додаткових травм".

За словами дослідниці соціальних наук паризької Вищої нормальної школи Олександри Архіпової, замовчування небезпеки та евфемізми – це своєрідна "демонстрація покори" режиму Путіна. Вона склала перелік нових воєнних евфемізмів: замість "вибух" кажуть "хлопок", замість "убитий" – "позбавлений життя", а замість "дрон" – "повітряна ціль".

"Російська політична влада зараз цілком зосереджена на картинці в новинах", – зазначила Архіпова, додавши, що владі важливо не допустити паніки, яку можуть показати по місцевому, а потім і федеральному телебаченню – з натовпами людей, що плачуть і тікають вулицями.

Як ідеться у статті, державні авіакомпанії теж вдаються до мовних хитрощів: замість "рейс затримано через дрони" в аеропортах Сочі чи Краснодара пишуть про "фактичний розклад" або "коригування графіка". А коли через атаки тимчасово закривають московські аеропорти, кажуть, що рейси приймають "за погодженням" – і пасажирам пояснюють затримку проблемами вхідного рейсу, а не атакою на місто.

Дослідниця називає цю практику "нейтралізацією" – навмисною двозначністю.

"Люди можуть розуміти, що щось відбувається, але що саме – лишається незрозумілим", – пояснила вона.

Мешканка Рязані 25-річна Марія (прізвище не розголошується через побоювання переслідувань) розповіла, що застрягла в таксі через пробку, яка вдвічі подовжила її дорогу до центру міста. У новинах про причину не повідомляли – лише водій пояснив, що стався удар дрона і дорогу розчищають від уламків.

"Дрони стали якимось табу", – сказала вона, додавши, що відтоді взагалі перестала дивитися новини.

За словами старшого наукового співробітника Центру Карнегі Росія-Євразія Тетяни Становой, розрив між тим, що росіяни бачать на власні очі, і тим, що їм каже влада, є "проблемою" для Кремля, хоча навряд чи здатен похитнути контроль режиму над владою. На її думку, якщо атаки продовжаться, Кремль, найімовірніше, спробує використати їх для розпалювання антизахідних та антиукраїнських настроїв і виправдання подальшої ескалації.

"Переможні" заяви Путіна

Раніше диктатор заявляв, що російські війська нібито наблизилися до Сум на відстань близько 10 км, хоча конкретних політичних планів щодо самого міста, за його словами, Кремль не має. Метою РФ у Сумській області диктатор називав створення так званої "зони безпеки". Також він стверджував про "успіхи" на інших напрямках – зокрема біля Лиману, Слов'янська та Запорізької області.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) розкритикували переможну риторику Путіна, назвавши її черговою спробою Кремля видати перемогу Росії за неминучу, а український фронт – за такий, що ось-ось впаде. У звіті зазначалося, що подібні заяви – це риторичний прийом, спрямований на тиск на Захід та Україну, особливо на тлі того, що боєздатність Росії у 2026 році продовжує знижуватися. При цьому аналітики звернули увагу, що Путін, хоч і уникав прямих згадок про українські далекобійні удари та дефіцит пального в країні, фактично визнав вплив цих факторів.