Поки лідери так званої Є3 – Німеччини, Великої Британії й Франції, надуваючи щоки, вирішують світові проблеми й надаютьпри цьому Україні на військові потреби десь 0,1-0,3% ВВП на рік кожна, Норвегія, Данія й Нідерланди, в яких цей показник складає приблизно по 0,3-1,0%, разом профінансують купівлю Україною 3350 американських крилатих ракет ERAM з комплектом навігаційних систем і усім додатковим, що для них потрібно, загальною вартістю 825 млн доларів.
Данія, крім того, планує цьогоріч витратити 1,4 млрд євро (минулого року було 600 млн) на закупівлю в українських оборонних підприємств зброї для України ж – це “данська модель”: замовляють і проплачують нашим заводам зброю для саме наших військових потреб.
І це робить країна, ВВП якої менше за французький у 7 разів, за британський – у 8, за німецький – у 11!
Втім, поки держави Європейської Півночі, а це, крім названих трьох, ще Швеція, яка теж надає нам військової допомоги навіть в абсолютному вимірі більше за значно багатшу Францію, а також Литва, Латвія й Естонія – з величезними у балтійців відносними, тобто у відсотках до ВВП, цифрами військової допомоги, – допомагають більше, ніж можуть, на противагу їм умовно південна Угорщина з її сусідкою Словаччиною (за влади відповідно Орбана й Фіцо), навпаки, шкодять Україні, тож Європа ще й вимушена витрачати на них кошти, аби не так шкодили.
Щоб в обхід орбанівської Угорщини та її [не дуже] таємних країн-патронів (з тієї ж Європи) передати Україні на післявоєнну відбудову близько 200 мільярдів євро заморожених російських активів, шановна Єврокомісія навіть розробляє спеціальну схему із окремим фондом, сподіваючись таким чином не залежати за умов необхідності клятого консенсусу від, у тому числі, угорського вето, НЕнакладання якого вже вельми дорого вартує навіть для багатої Європи.
Крім того, оскільки Угорщина, відкидаючи компроміси, регулярно шантажуючи й перманентно займаючись нахабним здирництвом, блокує ще багато чого, зокрема – використання 6,6 млрд євро на компенсацію країнам, що вже допомогли Україні, а ці кошти скерували би на подальшу допомогу (купівлю американської зброї), в ЄС тепер – навіть безпосередньо в ці дні, тобто саме зараз, – серйозно заглиблюються й у більш глобальний пошук юридичних шляхів, які б взагалі давали можливість уникати диктата меншості або навіть 1-2 держав, коли ті відверто зловживають своїм правом на вето, потрохи знищуючи всю європейську спільну економічну політику.
Європа роздратована, консенсус вочевидь застарів, хоча й декому з жадібних не північних велетнів інколи теж до вподоби прикриватися “Угорщиною”.
Джерело: OBOZ.UA
