Резолюція ООН, дрони над Польщею і мовчання Трампа: що поєднує ці події?
Після вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі і Румунії у Європі, і особливо на східному фланзі НАТО, від США чекали різкої реакції. Але Трамп обмежився коротким дописом: “Що там із порушенням повітряного простору Польщі? Починається!”. Потім припустив, що це могла бути “помилка”. Жодних погроз, жодної прямої критики, жодної жорсткої риторики.
Чому таке мовчання? На перший погляд, це можна списати на його минулу передвиборчу кампанію. Трамп намагається закріпити за собою образ миротворця та показати, що не має наміру втягувати Америку у війни в Європі. Але, на мою думку, ключ до розуміння — у нещодавньому голосуванні в ООН: 142 країни підтримали створення палестинської держави, США та Ізраїль опинилися в меншості.
І це голосування — не просто дипломатичний епізод, а свого роду ляпас Америці і особисто Трампу, який будував свою зовнішню політику навколо підтримки Ізраїлю.
У такій ситуації засуджувати Росію за дрони означає захищати Європу, яка щойно відвернулася від США й висловила підтримку Палестині. Який сигнал це надішле американському виборцю? Що Трамп готовий поступатися країнам, які “зрадили союзника”? Це виглядало б надто схоже на подвійні стандарти — а Трамп цього не допустить.
Він чітко окреслив зовнішньополітичну рамку: Ізраїль може бути не ідеальним, але він захищається від терору. А Європа нехай сама розбирається зі своїми проблемами, якщо їй ближчі симпатії до Гази, ніж до союзників.
Вчора Трамп вперше за довгий час назвав Росію агресором, але, швидше за все, на цьому все й завершиться. Не варто очікувати допомоги чи нових заяв. Резолюція ООН не змінила курс США. Але Трамп обирає паузу — холоднокровну, демонстративну і, за його логікою, справедливу.
Джерело: OBOZ.UA
