Хочу закрити дискусію минулого тижня про демократію та авторитаризм коротким зауваженням.
Ми маємо обрати демократію не тому, що вона більше відповідає нашим цінностям і традиціям нашого народу.
Ми маємо обрати демократію не тому, що втрата демократії означатиме, що всі наші жертви марні, бо ми стали маленькою копією нашого ворога.
Ми маємо обрати демократію передусім тому, що в нас немає іншого шляху вижити й перемогти. Маленька авторитарна країна ніколи не зможе перемогти велику авторитарну країну, навіть за умов потужної міжнародної підтримки. Це буде симетрична війна, в якій вирішують ресурси. Маленький ніколи не переможе великого у симетричній війні. Давид не має шансів проти Ґоліафа у бою на мечах (Саул пропонував йому свій обладунок, але це б не допомогло).
Наш шлях до перемоги – асиметрична війна. Ми маємо бути швидшими, гнучкішими, розумнішими, непередбачуванішими, ніж наш ворог. Для цього нам треба зберегти нашу силу — горизонтальні зв’язки, довіру, інноваційність, децентралізацію, свободу тощо.
В нас просто вибору іншого нема. Протилежне – шлях до поразки.
*Слово “демократія” тут використовується на позначення кластеру цінностей свободи, мережевості, відкритості тощо, а слово “авторитаризм”, відповідно, – ієрархії, централізації, закритості тощо.
Джерело: OBOZ.UA
