Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт про зміни до Бюджетного кодексу для імплементації угоди про надра між Україною та США. Зміни регулюватимуть процедуру перерахування Україною коштів як внесків до спільного зі США Фонду відновлення.
Про це свідчить картка відповідного законопроєкту № 13256 на сайті Верховної Ради. Документ було ухвалено в другому читанні 4 червня – “за” проголосували 309 народних депутатів (конституційна більшість). У першому читанні документ ухвалили 13 травня 286 голосами.
Навіщо змінювали Бюджетний кодекс: деталі
Зміни до Бюджетного кодексу необхідні для реалізації положень про наповнення фонду відновлення з українського боку, пояснювала голова профільного парламентського комітету Роксолана Підласа.
Внесок України до фонду формуватиметься з кількох джерел:
- Половина коштів від ренти на видобуток корисних копалин, отриманих після набуття чинності угоди.
- Надходження від нових ліцензій на користування надрами.
- Кошти від видачі нових спецдозволів на користування надрами.
- Реалізація державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.
Прогнозовані суми
Порядок цифр щодо внесків з боку України оцінюється приблизно в 3 млрд грн за 5 років. Підласа уточнила, що саме така сума надійшла б до Фонду як внесок України, якби Угоду було підписано 2019 року.
Угода про надра: що передувало змінам до Бюджетного кодексу
1 травня Україна та США підписали угоду про корисні копалини. Вона передбачає створення спільного інвестфонду, який поповнюватиметься розробкою українських надр. Того ж дня текст документа було офіційно опубліковано на сайті Кабінету міністрів, а також на сайті Білого дому.
12 травня президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт про ратифікацію угоди зі США про співпрацю у сфері надр і створення інвестиційного фонду. Домовленість не вимагала змін Конституції України і передбачає паритетне управління майбутнім фондом, а також не визнає за Україною “боргів” перед США.
- У документі міститься конкретний перелік 57 корисних копалин – спільний для тих, рента з яких поповнюватиме Фонд, і тих, у видобуток яких матиме право вкладатися цей Фонд. До нього увійшли не тільки рідкоземельні метали, а й інші елементи, включно з нафтою і газом.
- Робота Фонду стосуватиметься тільки нових родовищ, ліцензії на які Україна видаватиме після набуття угодою чинності. При цьому право володіння родовищами залишається за Україною.
- Контроль над роботою Фонду здійснюватиме компанія з правлінням із трьох українських і трьох американських представників, які спільно ухвалюватимуть рішення про інвестиції та розподіл грошей. Раніше передбачалося, що у США буде більшість голосів у правлінні, але цю норму вдалося скасувати.
- Фонд буде наповнюватися обома сторонами у співвідношенні 50 на 50. США зможуть зараховувати нову військову допомогу Україні як свій внесок до Фонду, але вже надана підтримка не враховується, тобто українська сторона не буде виплачувати “борги”, про які раніше заявляли Штати.
- Фонд зобов’язаний інвестувати в розвиток України протягом 10 років. На цей час виплати з Фонду будуть заборонені, можна буде тільки реінвестувати доходи, а не виводити їх.
Пізніше Україна та США підписали ще два договори – про технічні аспекти реалізації співпраці. Ці документи вже не потребували ратифікації українського парламенту:
- Угода про обмежене партнерство (про створення Фонду);
- Угода про створення “Генерального партнера” (про управління Фондом).
Як повідомляв OBOZ.UA, Україна зробила перший крок до виконання угоди зі США. Стало відомо, яке родовище розроблятимуть.
Джерело: OBOZ.UA
