В Україні сформувався новий тип економіки, для якого найкращим терміном є “Донорономіка”.
Економіка в підручниках — це система виробництва, розподілу й споживання, яка спирається на працю, капітал, інвестиції та інститути, пише Кирило Шевченко для Цензор.НЕТ. У цій моделі немає коротких шляхів: реформи, приватизація, податкова дисципліна, продуктивність — усе болісно й довго.
Наскільки нинішня українська економіка відповідає цій класичній моделі?
Насправді в Україні сформувався цілком новий, повністю залежний від зовнішньої допомоги, тип економіки. Щоб описати його, я пропоную новий термін — ДОНОРОНОМІКА (DONORNOMICS).
Це слово ще не було вжите у світовій економічній літературі. У чому суть донорономіки?
• Дефіцит понад 20% ВВП покривається не внутрішнім бізнесом, а зовнішніми грантами та кредитами.
• Валютний курс та інфляція контролюються не ринком і не реформами, а валютними інтервенціями НБУ, профінансованими тими ж донорами.
• Міжнародні резерви — це не успіх експорту, а “подарунок” від партнерів.
• Замість інституційних змін та галузевих реформ влада робить ставку на меморандуми, зустрічі та фотозвіти з Брюсселя й Вашингтона.
Якщо у звичайній економіці головне — створювати додану вартість, то у донорономіці— зберегти довіру донорів і вчасно отримати наступний транш.
Якими будуть наслідки цієї моделі – тема для окремих досліджень.
Джерело: OBOZ.UA
