
Я зараз жодним чином не про те, яке рішення більш правильне: для серйозної розмови щодо цього необхідна потужна інформаційна база, якої в мене, звісно, немає, тож це питання цілком інше й окреме.
Я лише про те, як різні формулювання одного й того ж самого інколи спонукають приймати зовсім протилежні точки зору.
От, скажімо, можна – умовно – казати про те, чи треба віддавати ворогові за мир 80 км х 80 км випаленої землі, у яку вони мають інакше перетворитися із втратою, якщо не віддавати, десятків тисяч наших тільки військових, не враховуючи ще й цивільних,
а можна ту ж саму альтернативу формулювати називаючи українські ШІСТЬ ТИСЯЧ квадратних кілометрів, де [наразі] розташовані величезні агломерації, –
й це вже звучатиме тоді зовсім по-іншому, хоча 6000 це навіть менше, ніж ті ж самі 80х80, а теперішнє аж ніяк не виключає зовсім не такого там саме – за альтернативного рішення – майбутнього.
Згадую дуже старий (1939 року!) фільм “Підкидьок”, де героїня [деякий час кримчанки] Фаїни Георгіївни Раневської (хоча її батьком був Гірш Фельдман) запитувала в дитини:
Скажі, маленька, що ти бажаєш: щоб тобі відірвали голову чи їхати на дачу?
“Дача”, втім, ще та…
Джерело: OBOZ.UA