“Могутня купка” лідерів провідних країн Європи (чомусь без ключової країни – Польщі) разом із Президентом Зеленським зібралися в Білому домі у Трампа про що-небудь поговорити. Говорити з Трампом про щось конкретне безглуздо з двох причин: перша – він забуде наступного дня, друга – він нічого не зробить, про що домовилися.
Усі вони злітали за океан даремно. Проте тривають якісь переговори між Києвом і Вашингтоном про безпеку України. Сильні світу цього створюють ілюзію і насамперед для свого народу, що вони стурбовані їхніми долями як у Європі, так і в Америці, хоча насправді все навпаки. Питання дуже просте: “Де гроші, Зін?”. На нього така ж проста відповідь: незважаючи на санкції та інші “жорсткі заходи” проти агресора, Європа продовжує купувати в Росії в обхід цих санкцій нафту, газ, метал, деревину та іншу необхідну для їхньої економіки сировину. Ми вже мовчимо про Індію і Китай, де прямим текстом сказали, – якщо це робите ви, то чому хочете заборонити робити нам? Абсолютно логічно.
Коротше кажучи, розв’язання проблеми війни і миру в Україні нагадує байку Крилова, – Віз і нині там, оскільки його хочуть витягнути лебідь (Україна), рак (Європа) і щука (Америка). Європа й Америка повинні були зрозуміти ще років зо два тому, що з Росією домовлятися про щось марно й небезпечно. У 1994 році в Будапешті вже один раз домовилися. Проблема безпеки Європи, що стала глобальною, і припинення війни з неонацистською Росією вирішується лише одним шляхом – повною економічною і політичною її ізоляцією.
Велика помилка думати, що Китай є другом Росії, якщо продає їй деякі компоненти подвійного використання. Там лише побічно зацікавлені в цій локальній війні, як інструменті ослаблення Росії. Також і в Індії. Що слабша росія, то вигіднішими будуть контракти на купівлю її природних ресурсів. Європа теж не проти поласувати російськими надрами, однак “і хочеться і колеться”. Усе це триватиме доти, доки десь щось не лопне або не вибухне.
За три роки війни ми не далеко пішли. Росія хапнула південь України, хоча цього можна було уникнути, і не дуже далеко просунулася на Донбасі. Сил на подальшу експансію у неї просто немає. Вона може тільки закидати ракетами і БПЛА Україну і від цього страждають і гинуть пересічні громадяни, а не представники влади та еліти. Ні Європа, ні Америка, ні навіть на Банковій не розуміють – що робити далі? Для Москви і всієї Росії війна стала невід’ємною частиною життя. Ніхто з тих, хто сидів в Овальному залі Білого дому з Трампом, чомусь не наважився поставити наступне запитання американському президенту: “У росії практично щодня по всіх центральних телеканалах кажуть про необхідність знищення України та її народу, а це понад 30 мільйонів. Вони хочуть знищити не уряд України, а саме народ. Фактично це оголошена політика російської влади та її лідера. У політології вона називається “геноцид”. Ви маєте намір домовитися про мир із главою неонацистської держави, де цей мир гучно відкидається. Можете нам пояснити – яким чином ви здатні вплинути на Путіна, якщо на нього не може вплинути ніхто, навіть господь Бог?”. При цьому показати 2-х хвилинний ролик із передач Соловйова або Мардана з перекладом на англійську, щоб бачила вся преса, яка зібралася в залі. І в цьому разі байкар Крилов має рацію: “А ви, друзі, як не сідайте, все в музиканти не годитеся”.
Джерело: OBOZ.UA
