На Алясці 15 серпня відбудеться зустріч президента США Дональда Трампа і російського диктатора Володимира Путіна. Мета – пошук дипломатичного шляху завершення російської агресії проти України.
Крім перемир’я на фронті, Київ шукає гарантій безпеки, а Москва поділу Європи на сфери впливу, і відновлення відносин з Америкою. Глава Білого дому планує, що після цієї зустрічі відбудеться наступна, на якій буде президент Володимир Зеленський.
Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ.
“Ось що Трамп і Путін можуть обговорити на Алясці”, The Times, Велика Британія
Саміт на Алясці стане першою зустріччю лідерів Росії та США з лютого 2022-го, коли Путін розпочав вторгнення, то виголосив промову, в якій стверджував, що Росія “прагне миру”, звинуватив у війні втручання НАТО у Східну Європу, і назвав Україну “маріонеткою Заходу”. За 3,5 роки його погляди не змінилися.
Трамп повернувся до Білого дому в січні, пообіцявши увійти в історію як “миротворець”. Він хоче отримати Нобелівську премію миру, але применшив шанси на прорив на зустрічі з Путіним в Анкориджі, натомість припустивши, що тристоронній саміт за участю нього, Путіна та президента Зеленського має більше шансів покласти край війні.
Путін заявив, що “звільнення” Донбасу – “головна мета” війни. Він рішуче налаштований захопити регіон. Однак Україна все ще обороняє значну частину Донецької області. Зеленський виключив відмову Києва від позицій на Донбасі, бо це може дозволити Путіну здійснити черговий наступ вглибину України.
За словами Трампа, для завершення війни знадобиться “обмін” територіями. Він заявив, що хоче повернути частину української “прибережної землі” – натяк на окуповані Росією землі в Херсонській та Запорізькій областях. Мається на увазі, що цю землю можна обміняти на контрольовані Україною території Донецької області.
Але малоймовірно, що Путін відмовиться від територіальних здобутків уздовж Чорного і Азовського морів, адже вони забезпечують сухопутний міст до Криму.
Путін заявив, що членство України в НАТО має бути виключене. Зеленський хоче гарантій безпеки, щоб Путін не зміг здійснити чергове вторгнення.
Членство України в НАТО не розглядається. Трамп виключив це під час розмови з Зеленським та європейськими лідерами на початку тижня.
Завдання Трампа – знайти спосіб задовольнити вимогу Зеленського про гарантії безпеки у спосіб, прийнятний для Путіна.
З початку вторгнення Росія викрала понад 20 000 українських дітей. Це один із найзловісніших аспектів війни. На Трампа тиснуть, щоб домагався їх звільнення.
Прессекретарка Білого дому Кароляйн Лівітт заявила, що їхнє повернення не обговорюватимуть на Алясці, і заявила, що гуманітарні питання слід вирішувати безпосередньо між Росією і Україною.
Путін провів значну частину кар’єри в КДБ у Дрездені. Він досі вважає, що Європу слід розділити на західну і російську сфери впливу, і хоче зменшити військову присутність США на континенті. Зокрема, обмежити кількість ракет НАТО, здатних вразити Москву і Санкт-Петербург. Він заявив, що “довгострокові умови миру” залежать від “угод у сфері контролю над стратегічними наступальними озброєннями”.
Наступного року ракети наземного базування США мають прибути в Німеччину – гіперзвукові ракети SM-6, Tomahawk і Dark Eagle розпочнуть “епізодичне розгортання” з 2026-го.
Путін реагує бурхливо і заявив, що розгортання “нагадує холодну війну”. Раніше цього місяця він заявив, що Росія більше не дотримуватиметься Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності 1987 року, який виключив 2600 ракет з арсеналів США та Росії після виходу Трампа з Договору у 2019-му. Насправді Росія роками ігнорувала Договір. Путін запустив балістичні гіперзвукові ракети “Орєшнік” по Україні.
З огляду на його заяви щодо ракет у Європі, Путін лобіюватиме перед Трампом, щоб скасував рішення про розміщення наземних ракет у Німеччині та спробував переписати архітектуру безпеки після холодної війни на користь РФ.
Кремль заявив, що на переговорах обговорюватимуть сфери “двосторонньої співпраці”, зокрема у “торговельно-економічній сфері”. Значна частина окупованої Росією України багата на корисні копалини.
Чиновники США обговорювали надання Росії економічного контролю над завойованими українськими землями. Трамп також підписав угоду з Україною про корисні копалини.
Трамп, можливо, хоче повторити мирний договір, укладений ним між ДР Конго та Руандою на початку року, за яким гірничодобувні компанії США отримають доступ до рідкісноземельних мінералів, життєво важливих для сучасних технологій.
Ще однією привабливістю для Трампа є багаті нафтогазові ресурси Росії. Кремль запропонував нафтовим компаніям США відновити буріння нафти в Росії як підсолоджувач для будь-якої угоди. В інтерв’ю Fox News Трамп заявив, що Росія має “величезний потенціал” у сфері “нафти та газу”.
Трамп заявив, що якщо Путін не погодиться на припинення вогню в Україні, то будуть “серйозні наслідки”. Він уже запровадив мита в 50% на Індію як покарання за купівлю російської нафти і сказав, що ці мита допомогли Путіну сісти за стіл переговорів.
“Коли втрачаєте другого за величиною клієнта і можете втратите першого, Китай, це грає свою роль”, – сказав він Fox News.
Путін прагне скасувати деякі з санкції проти Росії і тарифи для Індії. Він також хоче запобігти аналогічним митам проти Китаю. Трамп готовий теж скасувати санкції проти російської авіапромисловості.
“Найнебезпечніший момент війни для Зеленського”, The Telegraph, Велика Британія
Певною мірою Путін вже переміг. Зустріч з президентом США – те, чого він давно хотів. Лідери Америки рідко зустрічаються з ізгоями. Зустріч з Трампом підтримує легітимність Путіна – цей приз він отримує не за відчутну поступку, а за натяк на неї. Путін сподівається, що саміт принесе значно більшу перемогу – легітимізацію захоплених ним земель України.
Для Зеленського – це найнебезпечніший момент війни, коли долю його країни можуть вирішити на зустрічі, на яку його не запросили. Якщо станеться найгірше, це буде рівносильне зраді масштабу історичного переділу світу великими державами.
Вже проводять паралелі з Ялтою 1945 року, коли Сталін змусив Черчилля та Рузвельта змінити кордони Польщі та передати її під радянське панування, та Мюнхеном 1938 року, коли Чемберлен поступився Судетською областю Гітлеру – рішення прийняли без присутності відповідних країн.
Щоб запобігти повторенню ситуації, Зеленський та його європейські союзники ведуть шалену дипломатію з того часу, як Стів Віткофф, партнер Трампа по гольфу, який став посланцем щодо пошуків миру, і минулого тижня повернувся з московської зустрічі, сповістив про несподіваний прорив.
Путін, за його словами, готовий припинити бойові дії в обмін на обмін територіями на Донбасі. Ця заява так вразила Білий дім, що Трамп відмовився від планів запроваджувати нові санкції проти Росії, а натомість погодився на саміт.
Європейські чиновники напружено намагалися з’ясувати, що насправді запропонував Путін – завдання, яке вимагало трьох телефонних дзвінків до Вашингтону, бо Віткофф не був упевнений у деталях.
“З часом стало очевидним, що російська пропозиція була значно менш суттєвою, ніж спочатку вважалося”, – сказав один європейський чиновник.
Віткофф вважав, що Путін запропонував здати окуповані Росією райони Запорізької і Херсонської областей в обмін на територію Луганської і Донецької областей під контролем України.
Насправді Путін вимагав усю Луганську і Донецьку області в обмін на припинення вогню і заморожування ліній фронту в Запорізькій та Херсонській областях, намагаючись закріпити за столом переговорів те, що його війська не змогли захопити в боях.
Європейські лідери були вражені, що Трамп готовий розглянути цю ідею. Вони висловили свою позицію президенту та його заступнику, заставши Джей Ді Венса у відпустці.
Тиск до певної міри спрацював. Трамп почав применшувати очікування, називаючи зустріч на Алясці сесією “пробних думок”. Його прессекретарка описала це як “вправу зі слухання”. Трамп пообіцяв: “Я подзвоню Зеленському та європейським лідерам одразу після зустрічі. Я не збираюся укладати жодної угоди”.
Однак запевнення не надто обнадіюють. Дипломати кажуть, що на Трампа впливає остання людина, з якою говорив – ризик росте, коли цією особою стане Путін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Є п’ять варіантів, як може закінчитись війна: світoві ЗМІ їх oзвучили
За іронією, підготовка Трампа до саміту випала на долю європейських лідерів, а не американських дипломатів – лідерів, яких не буде, коли він зустрінеться з Путіним.
“Питання, хто буде в кімнаті, щоб допомогти Трампу розгледіти Путіна. Боюся – ніхто”, – каже західний дипломат.
Путін буде лестити і вмовляти. Він може говорити, що Україна спровокувала власне вторгнення – аргумент, до якого Трамп висловив симпатії. Може використати аргумент про купівлю Аляски у Росії в 1867-му як доказ гнучкості кордонів. Він також може завоювати прихильність Трампа, підтримавши його територіальні претензії на Гренландію.
Якщо йому це вдасться, саміт може завершитися тим, що Трамп повторить тези Кремля та схвалить поділ України, що вб’є клин у західний альянс.
Тоді Зеленський зіткнеться з незручним вибором: прийняти невигідну угоду чи відхилити її та бути визнаним США як агресор, ризикуючи втратити життєво важливу підтримку Америки.
Європейські лідери сподіваються, що зробили достатньо, щоб завадити найгіршому. Якщо їхня дипломатія виявиться успішною, Трамп може розгледіти Путіна і повернутися до своєї погрози жорсткіших санкцій та енергетичних тарифів – кроків, які можуть підштовхнути Росію до справжнього припинення вогню.
Це примітивна надія. Але навіть з таким невтішним початком все ще можливо, що два президенти зможуть знайти спільну мову для відродження мирного процесу, який терміново потрібен скривавленій Україні.
“Путін залицяється до Трампа”, Bloomberg, США
Шарм Путіна перед його прибуттям в США спрямована на те, щоб применшити значення війни – найсмертоноснішого конфлікту в Європі за десятиліття – як простої деталі на шляху до відновлення відносин між Вашингтоном і Москвою. Путін прагнув зміцнити стосунки з Трампом перед самітом, високо оцінюючи зусилля лідера США щодо посередництва у припиненні війни, та обіцяючи економічну співпрацю.
Путін виділив питання, які є пріоритетними для Трампа, який вважає себе головним укладачем угод і “миротворцем”. Навіть попри те, що Трамп применшив очікування щодо того, що саміт виконає його обіцянку швидко зупинити війну.
Останніми днями Трамп обурився натякам, що Путін може мати перевагу на переговорах. “Якби я отримав Москву і Ленінград безкоштовно в рамках угоди з Росією, фейкові новини казали б, що я уклав погану угоду!”, – написав Трамп у середу.
Протягом тижня Трамп і високопосадовці США намагалися пом’якшити очікування, а президент назвав саміт зустріччю для “пробної розмови”. У інтерв’ю в четвер Трамп заявив, що передбачає “25% ймовірність” того, що його зустріч з Путіним “не буде успішною”, і знову наголосив, що розглядає її як передвісник другої, важливішої зустрічі.
“Друга зустріч буде важливою, бо це буде зустріч, на якій вони укладуть угоду. У нас буде зустріч з Путіним, Зеленським і мною. Можливо, візьмемо деяких європейських лідерів”, – сказав він.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що метою саміту є “якомога раніше отримати уявлення про те, чи можливий мир”. “Зрештою, домовленість між Україною та Росією буде залежати від них”, – сказав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Застрелений розвідник та реакція Кремля на критику Трампа: прo щo пишуть світoві ЗМІ
Проте Трамп посилив тон у спілкуванні з Путіним, наполягаючи на готовності запровадити “серйозні наслідки”, якщо той не погодиться на припинення вогню. Він спробував запевнити союзників під час телефонної розмови в середу, що не вестиме переговори про обмін територіями та наполягатиме на зустрічі російського лідера зі його українським колегою.
“Мета Путіна – відокремити питання війни від двосторонніх відносин США і Росії, включаючи стратегічні та економічні. Тема бізнесу, енергетики та санкцій є такою ж, якщо не більш важливою для Путіна, ніж війна”, – каже старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики Олександр Коляндр.
Джерело: Gazeta.ua
